ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Верещак Василь Миколайович,

аспірант кафедри соціальної та гуманітарної політики

НАДУ при Президентові України

Забезпечення гідного життя – першочергове завдання, що стоїть перед українською державою, незважаючи на те, що вона намагається мінімізувати витрати на соціальну сферу. На жаль, в 90-х роках минулого сторіччя державою була обрана жорстка ліберальна модель соціально-економічних перетворень, орієнтована на досвід таких країн як США, Канада, Австралія. Видається, що з урахуванням 70-річного досвіду соціалістичного існування такий підхід не відповідав суспільній свідомості та очікуванням. Слід також взяти до уваги досвід Швеції та інших Скандинавських країн, які зводять турботу держави про рівень життя своїх громадян в ранг національного культу.

Від рівня доходів сім’ї, місця (місто або сільська місцевість), соціального середовища проживання і низки інших чинників залежить вільний розвиток особистості, можливості реалізації її життєвого потенціалу. Важливо знайти ту «золоту середину», яка, з одного боку, дозволяє громадянам виражати свою індивідуальність, тобто бути повністю вільними в межах закону, а з іншого – відчути на собі ефективність заходів соціального захисту і не в останню чергу обов’язкового пенсійного страхування.

При реформуванні системи обов’язкового пенсійного страхування до уваги повинні прийматися, насамперед, інтереси громадян, а вже потім – економічні та політичні пріоритети держави (зокрема, геополітичні).

Неприпустиме зниження рівня соціальних гарантій, якими б «благими намірами» воно не пояснювалося. Передбачуваність дій законодавця, розумні зміни чинного законодавства, в основі яких лежить благо громадян, створює впевненість громадян у дієвості соціальних норм, що гарантує незмінність офіційно визнаного статусу, збереження розумної стабільності правового регулювання, точності і конкретності правових норм. Невизначеність змісту правової норми не може забезпечити її однакове розуміння. Вона створює можливість для зловживання з боку виконавчої влади своїми повноваженнями, породжує суперечливу правозастосовну практику, послаблює гарантії захисту конституційних прав і свобод, може призвести до свавілля й, отже, до порушення принципів рівності, а також верховенства закону.

Реформи повинні здійснюватися таким чином, щоб був забезпечений принцип довіри громадян до закону і дій держави.

Довіра громадян до закону – це та основа, без якої не може існувати соціально-правова держава. Особливо ретельно підготовленими, аргументованими і співвідносними з реальним життям повинні бути акти в сфері пенсійного забезпечення. Це пов’язано з тим, що будь-які прорахунки і недоробки законодавця негативно позначаться на становищі соціально незахищених груп населення. Тому перетворення, які проводяться в країні повинні бути не тільки економічно прораховані, але і акуратно виважені з точки зору соціальної справедливості. Будь-які помилки законодавця будуть підривати авторитет держави, віру у справедливість влади, і готувати підґрунтя для соціального незадоволення. При здійсненні реформ необхідно надавати громадянам можливість адаптуватися до внесених змін за допомогою встановлення тимчасового регулювання.

На жаль, багато нововведень пенсійної реформи викликають сумніви як у населення, так і у експертів. До положень, які викликають негативну реакцію з боку громадян, можна віднести: підвищення пенсійного віку, адже не зроблено реальних кроків для продовження і підвищення тривалості життя в Україні [1]; підвищення на 5 років страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років; складність розрахунку трудової пенсії; низькі фактичні розміри трудових пенсій, що не дозволяють мати гідний рівень життя; індексацію, що не відповідає рівню зростання цін; недоліки в системі індивідуального персоніфікованого обліку; часті зміни пенсійного законодавства та ін.

Отже, перед суспільством постало завдання щодо виявлення чітких критеріїв, що дозволяють визначити ступінь соціальної справедливості пенсійної реформи, зокрема реформи державного (обов’язкового) пенсійного страхування. Така необхідність обумовлена тим, що, незважаючи на декларовані переваги реформи, як експерти, так і велика частина населення впевнена, що державні інтереси часто ставляться вище індивідуальних інтересів пересічних громадян.

Список використаних джерел:

1.        Розенко повідомив, чому пенсійна реформа відкладається [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://expres.ua/news/2016/02/13/173250-rozenko-povidomyv-chomu-pensiyna-reforma-vidkladayetsya